Для батьків

Я навчаюся життю від тебе !!!

1.     Почуй мене, щоб я це відчув

2.     Не ігноруй

3.     Люби мене, щоб і я любив…

4.     Не насміхайся

5.     Допомагай

6.     Вибачай

7.     Розмовляй

8.     Не принижуй

9.     Довіряй

10.                     Поважай

ЗНО - 2015: п’ять нововведень, що очікують вступників

Зовнішнє незалежне оцінювання у 2015 році пройде за тією ж процедурою, що й в попередні роки, за виключенням п’яти нововведень, які внесені після ретельного аналізу проведення ЗНО. Про це повідомив директор УЦОЯО Ігор Лікарчук під час засідання Правління Громадської ради при МОН.

Лікарчук нагадав, що Український центр оцінювання якості освіти пропонує впровадити новий підхід визначення результатів ЗНО.

"У 2006 році, коли ЗНО було в останнє проведено у якості експерименту, було прийнято рішення, для того, щоб відсікти тих абітурієнтів, які мають погані знання, поставити умовний бар’єр в 124 бали. Це рішення було суб’єктивним. Це нічим не обґрунтована величина. Кожний рік 124 бали – це зовсім різні оцінки, тому що кожен рік різна кількість учасників ЗНО", - зазначив Ігор Лікарчук.

За його словами, для того, щоб зробити оцінку зовнішнього оцінювання об’єктивною було вирішено запровадити поріг "склав ЗНО" та "не склав ЗНО".

"Всі, хто не склав ЗНО – не можуть стати студентами. Усі, хто склав ЗНО – їхні результати визначаються від 100 до 200 балів і вони можуть стати студентами", - пояснив директор УЦОЯО.

За словами Ігоря Лікарчука, цей результат буде визначатися групою викладачів вищих навчальних закладів, учителями шкіл, методистами, представниками наукового співтовариства, які експертним методом визначать можливість відповіді на кожне завдання тесту мінімально підготовленого абітурієнта.

"Всі думки експертів підсумовуються і шляхом нескладної математичної формули виводиться середній тестовий бал, який може набрати мінімально підготовлений абітурієнт, якщо він успішно відповість на всі завдання тесту", - зазначив директор УЦОЯО.

Друга новація – це відмова від сертифікатів ЗНО минулих років. На думку директора Українського центру оцінювання якості освіти, не можна порівнювати між собою результати тестів різних років.

"За даними ЄДЕБО у 2014 році з сертифікатами минулих років прийшло 23, 5 тисячі абітурієнтів. Вони склали конкуренцію кращим. Конкуренція у цьому випадку відбувається не на рівних умовах. Це спотворення принципу рівного доступу до вищої освіти", - наголосив Ігор Лікарчук.

У 2015 році Український центр оцінювання якості освіти також впроваджує тести дворівневої складності з двох предметів: української мови і літератури, математики.

"Тест буде складатися з двох части - базовий, який складатимуть всі абітурієнти без виключення з української мови і літератури та базовий з математики – для абітурієнтів, які вступатимуть на спеціальності, де потрібна математика", - зазначив Лікарчук.

У свою чергу, вищі навчальні заклади можуть вказати в своїх правилах прийому за деякими напрямами підготовки та спеціальностями, про необхідність результату тесту ЗНО підвищеного рівня складності. Абітурієнт при реєстрації на ЗНО вказуватиме який тест та якого рівня складності він складатиме.

"Традиційно базовий тест має складатися із 60% завдань середнього рівня складності, 20% - складних і 20% - простих. У тесті підвищеної складності це співвідношення буде змінене та складатиметься з 60% складних завдань, які не будуть виходити за межі шкільної програми", - поінформував директор УЦОЯО.

Він також зазначив, що абітурієнт, який складатиме тест двох рівнів складності отримає дві оцінки – за базовий і за поглиблений.

"1 листопада, коли розпочнеться реєстрація на пробні тести, ми готові запропонувати абітурієнтам здавати дворівневі тести. На порталі УЦОЯО вже розміщено технічні описи дворівневих тестів та відеоматеріали", - підкреслив директор Українського центру оцінювання якості освіти.

Лікарчук розповів про поєднання державної підсумкової атестації з української мови з тестом ЗНО з української мови і літератури для всіх випускників загальноосвітніх шкіл. Для цього у базовій частині тесту буде виділені завдання, що стосуватимуться української мови, тому що ДПА буде складатися тільки з української мови.

"Виконання цих завдань будуть оцінюватися за шкалою від 1 до 12 балів, а результати виконання цієї частини тесту заноситимуться в атестат про загальну середню освіту", - зазначив він.

Також, за словами директора УЦОЯО, у 2015 році з переліку предметів, з яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання, вилучено всесвітню історію та світову літературу.

Обдаровані діти: психологічні проблеми розвитку, навчання й виховання

Будь-якому суспільству потрібні обдаровані люди, і завдання суспільства полягає в тому, щоб розглянути і розвинути здібності всіх його представників.
На превеликий жаль, далеко не кожна людина здатна реалізувати свої здібності. Тести на творчу активність, складені американськими психологами, показують, що нестандартно мислячих людей серед дорослих лише близько 2 відсотків.
Адже розвиток здібностей і талантів будь-якої людини важливо не тільки для нього самого, а й для суспільства в цілому. Якісний стрибок у розвитку нових технологій спричинив за собою різке зростання потреби в людях, що володіють нестандартним мисленням, що вносять новий зміст у виробниче і соціальне життя, вміють ставити і вирішувати нові завдання Чітко фіксованого поняття обдарованості в літературі немає. Як правило, обдарованість визначається за допомогою якихось параметрів або феноменологічних проявів. Так, К. Текекс уважає, що обдарованість в основному визначається трьома взаємозалежними поняттями: випереджальним розвитком пізнання, психологічним розвитком і фізичними даними. О. Йоголевич уважає, що до обдарованості логічніше за все ставитись як до взаємозв'язку значного (як мінімум, вищого за середній) інтелекту, інтенсивних творчих чи фізичних здібностей та емоційно-вольової спрямованості.

Як відомо, педагогічна психологія є комплексною дисципліною. Грамотно реалізувати освіту, розвиток і виховання учнів в умовах родини та школи можна тільки за умови досконалої обізнаності вікових особливостей дитини, динаміки її розвитку в інтелектуальному та особистісному плані

Виявлення обдарованих дітей

        Виявлення, розпізнавання великих можливостей розвитку дитини в майбутньому є важливою проблемою педагогічних працівників. Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення.

2. Виявлення рівня розвитку мислення на уроці.

№п/п	Рівні мислення	Що робить учитель	Що робить учень
1.	Активне мислення	Ставить проблему, формує, розв'язує	Намагається зрозуміти, запам'ятати матеріал
2.	Самостійне мислення	Ставить проблему, може формулювати її та пропонує учням самостійно розв'язувати	Сам відкриває незнайоме, проводить довеональні способи застосування, оригінальні способи розв'язання
3.	Творче мислення	Загальна організація коригування, контроль, вміле керівництво. Зауваження: кожний наступний рівень включає попередній	Формує проблему, самостійно розв'язує, опрацьовує навчальний матеріал за підручником, конспектом
4.	Репродуктивне мислення	Пояснює, закріплює	Запам'ятовує, репродукує

                 

"Шкільні" типи обдарованих 

1.     "Найкращий" учень. Всі його люблять, робить те, що йому кажуть і як. Любить подобатись.

2.     "Бунтівник". Сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто виникають у нього фрустрації - стан емоційно-вольового напруження, коли щось загрожує досягненню мети.

3.     "Підпільник". Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки - вимагають, тому прагне не вистрибувати і бути "як всі".

4.     "Втікач". Випадає із шкільної системи, не може пристосуватися до вимог школи, вчителів.

5.     "Двобічний". Відстає чи має вади (фізичні). Його бачать як слабкого, не помічають обдарованості.

6.     "Цілеспрямований". Незалежний, знає собі ціну, знає, що хоче. 

        У кожного з цих типів власний стиль поведінки, свої потреби, свій емоційно-вольовий статус. Ось чому до кожного має бути індивідуальний підхід як у школі, позашкільному закладі, так і в сім'ї.

Проблеми обдарованих дітей

1.     Неприязнь до школи часто з'являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини.

2.     Обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники, внаслідок чого дитина опиняється в ізоляції.

3.     Заглиблення у філософські проблеми: для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей.

4.     Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком - обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами - вони поступаються фізичним розвитком.

5.     Прагнення до досконалості - для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості, вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного.

6.     Почуття незадоволеності - вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку.

7.     Нереальні завдання, які вони часто ставлять перед собою, не маючи змоги виконати їх.

8.     Надмірна чутливість, вразливість, нетерплячість.

9.     Потреба в уважному ставленні дорослих.

10.                       Зневага у ставленні до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку.

Принципи виховання обдарованих дітей

• Природовідповідність виховання - врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей.
• Гуманізація виховання - створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил; повага до особистості.
• Демократизація виховання - сприйняття особистості виховання як вищої соціальної цінності, визначення його права на свободу, на розвиток здібностей і виявлення індивідуальності.
• Безперервність виховання - досягнення цілісності та наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини; формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.
• Диференціація та індивідуалізація виховного процесу - врахування рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку учнів, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного.
• Послідовність, систематичність і варіативність форм і методів виховання - свідомість, активність, самодіяльність і творча ініціатива учнів; готовність до життєвої адаптації в умовах ринкових відносин.
• Інтегративність - єдність виховання школи, сім'ї, громадськості.

Основні напрями виховання обдарованих дітей

1.     Формування особистості. Виховання творчої особистості, здатної до діяльності в новій економічній ситуації, розвиток її обдарувань, талантів.

2.      Розвиток інтелекту. Розвиток пам'яті, мислення, спостережливості, уяви, уважності. Продовження розумової діяльності за межами заданої ситуації.

3.     Розвиток творчості. Здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, знаходити нетрадиційні способи вирішення проблемних задач, виявляти при цьому оригінальність, винахідливість.

4.     Виховання духовності, загальнолюдської моралі. Ідеї добра, правди, краси, справедливості, совісті, людської гідності, патріотизму, любові, інших доброчинностей.

Деякі психологічні особливості обдарованих дітей

        Що стосується психо-соціального розвитку, то обдарованим дітям, як правило, властиві такі риси:

• сильно розвинене почуття справедливості, що виявляється дуже рано;
• дуже яскрава уява, в якій вимисел і реальність зливаються воєдино;
• добре розвинене почуття гумору (обожнюють незгідності, гру слів і т. п.);
• спроби вирішувати проблеми, що є не під силу;
• перебільшені страхи й надмірне сприйняття невербальних проявів почуттів оточуючими, тобто підвищена вразливість і ранимість;
• всепоглинаюча цікавість і розмаїтість інтересів;
• іноді переривають дорослих, не дослухують відповідь на поставлене запитання, тому що люблять самостійно «докопуватись» до суті. 

Роль родини та стосунків батьків у житті обдарованої дитини

        Першовідкривачами обдарованості дітей є батьки. Вони виконують найголовнішу роль у становленні й розвитку не тільки обдарованості дитини, а і її особистості.
        Іноді батьки не зауважують обдарованості своїх дітей (це буває, наприклад, якщо дитина перша і єдина) або опираються прирахуванню своїх дітей до обдарованих («Я не хочу, щоб моя дитина була обдарованою, нехай вона краще буде нормальною»), починають надмірно «експлуатувати» здатності дитини та поміщають її у штучні умови (наприклад, позбавляють можливості спілкуватися з однолітками).
        Усе це лягає додатковим вантажем на плечі дитини, адже в якийсь момент вона сама відкриває свою обдарованість і розуміє, що чимось відрізняється від інших.
        Дуже важливо в цей момент підтримати дитину, показати, що її особливість - це нормально, що вона має на це право і, звичайно, що поза залежністю від того, чи буде вона виявляти свої таланти надалі чи ні, усе одно її люблять (про важливість позиції батьків, взаємини в родині та їхній вплив на подальше життя дитини написана безліч книг, психологічних і художніх).
        Батьківське відкриття обдарованості власної дитини повинно народжувати радісне очікування й готовність вирішувати пов'язані з цим проблеми. Задача полягає в тому, щоби вчасно знайти вірний момент, правильні слова та приклади для дитини, щоб вона мала здорове самосприйняття, тому що уявлення про саму себе - це багато в чому кристалізація того, як на нас реагують інші люди. 

        Отже, батькам необхідно:

• приймати дітей такими, які вони є, а не розглядати їх як носіїв талантів;
• спиратись на власні сили й дозволяти дитині самій шукати вихід зі сформованої ситуації, вирішувати кожну задачу, яка їй під силу, навіть якщо самі можуть робити це краще та швидше;
• не тиснути на дитину в її шкільних справах, але завжди бути готовими прийти на допомогу в разі потреби;
• точно розраховувати момент і ступінь реакції на потребі дитини (якщо дитина поставила запитання, то не піддаватися спокусі розповісти про предмет усе, що вони знають самі, а тільки дати відповідь). 

Основні проблеми обдарованих дітей (за Л. Холлінгуорт) 

        В обдарованих дітей протягом їхнього життя виникає досить багато різноманітних проблем, серед яких можна виділити: 

1.     Ворожість до школи. Навчальна програма для них нудна й нецікава, тому що не відповідає їх здібностям. Отже, можливі порушення в поведінці, за які до дітей застосовуються «каральні» заходи.

2.     Ігрові інтереси. Обдаровані діти люблять складні ігри й байдужі до простих, котрими захоплюються їхні однолітки. Як наслідок, діти залишаються в ізоляції.

3.     Конформність. Вона виявляється у відкиданні стандартних вимог, особливо якщо вони йдуть у розріз з інтересами обдарованої дитини.

4.     Занурення у філософські проблеми. Замислюються над питаннями життя і смерті, релігійних вірувань і т. п.

5.     Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком. Часто обдаровані діти віддають перевагу спілкуванню зі старшими, і їм досить важко стати лідерами. 

        Ми уже відзначали, що обдаровані діти досить уразливі. Уітмор виділяє такі причини уразливості:

• прагнення до досконалості (перфекціонізм) - не заспокоюються, не досягаючи вищого рівня;
• відчуття незадоволеності - дуже критичні до себе та своїх досягнень, низька самооцінка;
• нереалістичні цілі - часто ставлять завищені цілі, а не досягаючи їх, засмучуються та переживають;
• надчутливість - дуже сприйнятливі до сенсорних стимулів: слова й невербальні сигнали сприймають як неприйняття себе оточуючими. Часто таких дітей уважають гіперактивними, тому що вони постійно реагують на подразники та стимули різного роду;
• потреба в увазі дорослих - оскільки діти цікаві, вони часто монополізують увагу дорослих, через що можуть виникати тертя у стосунках з іншими дітьми;
• нетерпимість - більш обдаровані діти часто виявляють нетерпимість стосовно інших дітей, які стоять нижче за них за інтелектуальним розвитком.

Проблема навчання обдарованих дітей

        Обдаровані люди приносять велику користь суспільству, державі, є її гордістю. Тому перед суспільством, державою, школою і сім'єю постає проблема навчання і виховання таких дітей.
        Одним з важливих напрямів діяльності вчителя в загальноосвітній школі є його робота з учнями, які мають особливі здібності. Вони характеризуються порівняно високим розвитком мислення, довготривалим запам'ятовуванням навчального матеріалу, добрими навичками самоконтролю в навчальній діяльності, великою працездатністю та ін. їм притаманна неординарність, свобода висловлювання думки, багатство уяви, чіткість різних видів пам'яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву й науковому осмисленню певні явища, стереотипи, догми. Це створює сприятливі морально-психологічні умови для активної навчальної діяльності та збільшення її обсягу й інтенсивності з тим, щоб навчальне навантаження сприяло розвитку навчальних можливостей учнів, а не стримувало цей процес через недостатню їх завантаженість.
        Існує кілька типів індивідуальної обдарованості: раціонально-мислительний — необхідний ученим, політикам, економістам; образно-художній — дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам; раціонально-образний — історикам, філософам, учителям; емоційно-почуттєвий — режисерам, літераторам. Щодо обдарованих учнів особливу увагу слід звернути на такі моменти: повне задоволення запитів найпідготовленіших дітей у поглибленому вивченні предметів на основі широкого ознайомлення їх із сучасною наукою; створення умов для задоволення їх різнобічних пізнавальних інтересів і водночас для розвитку здібностей, виявлених у певній галузі діяльності; забезпечення можливостей для широкого вияву елементів творчості в навчальній і позашкільній роботі; залучення їх до надання допомоги своїм однокласникам у навчанні, в розвитку навчальних можливостей; запобігання розвитку в них переоцінки своїх можливостей, лінощів через систематичну недовантаженість. Форми роботи з цією категорією учнів — групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації для них має доповнюватися науковими відомостями, які вони можуть отримати в процесі виконання додаткових завдань за той самий час, що й інші учні, але за рахунок прискореного темпу обробки навчальної інформації. У методах навчання цих учнів мають превалювати самостійна робота, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь та навичок. Контроль за їх навчанням спрямовується на стимулювання поглибленого вивчення навчального матеріалу, його систематизацію, класифікацію, перенесення знань у нові ситуації, виявлення і розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання для таких учнів повинні бути творчими.
        Названі моменти в навчальних заняттях доповнюють системою позакласної та позашкільної роботи (виконання учнем позанавчальних завдань, відвідування занять гуртка або участь у масових тематичних заходах: вечорах, оглядах-конкурсах художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими та ін.). Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання школярами різноманітних завдань, участь в олімпіадах. Важливо керувати позакласним читанням учнів. Учителі мають налагоджувати контакти з позашкільними установами, де займаються їх вихованці. Вивчаючи інтереси і нахили учнів, вони допомагають їм обрати профіль позашкільних занять.
        У роботі з цією категорією учнів не тільки створюють сприятливі умови для їх розвитку на уроках і в позаурочній діяльності, а й психологічно готують до наполегливої праці. Вони мають усвідомити, що розвинути здібності й досягти успіху можуть лише ті, хто готовий подолати труднощі. Брак таланту пояснюється не збідненою людською природою, а відсутністю сильних натур, здатних виявити мужність, наполегливість, сувору дисципліну в самоосвіті — самовихованні, в критичному самоосмисленні загальноприйнятих норм, стереотипів, у захисті нового.
        Розвиток обдарованих дітей гальмується через: відсутність соціально-матеріальної бази, потрібної для вияву різнобічних талантів дітей, їхньої творчості; формалізовану, механізовану та автоматизовану систему навчання; поневолення дитячої обдарованості бездуховною масовою культурою; відсутність психологічної допомоги дітям у подоланні комплексу неповноцінності.
        У вихованні цієї категорії дітей особлива відповідальність лягає на сім'ю.

Головне полягає в тому, що обдаровані діти дійсно вимагають особливого підходу, тому що чим вище їхня відмінність від інших дітей, тим багатшою перспективи їх професійного та особистісного розвитку. Але в той дружин час чим вище рівень досягнень, тим ширше і глибше у багатьох з цих дітей діапазон власних переживань, тим більший тягар власних проблем лягає на їхні плечі і тим важче їм прожити без психологічних втрат своє дитинство.
Обдарованість - це не лише дар, а й випробування для учня. Ясно також і те, що обдарований учень - це теж дар і випробування для вчителя, тобто той пробний камінь, спіткнувшись об який, можна впасти і розбитися або, навпаки, подолавши біль і здивування, піднятися на більш високий рівень професійної свідомості та особистісного становлення.