Сценарій "Дзвони Чорнобиля"

Учитель: Сучасна людина опікується багатьма проблемами. Це і проблема національної свідомості, проблема історичної пам'яті, проблеми співвідношення добра і зла, духовності і прогресу. Кожна з них в тій чи іншій мірі хвилює нас. Та є серед них одна, яка незалежно від віри і переконань, від віку і посади стосується кожного( без винятку) жителя планети.

Відзначення річниці Чорнобильської трагедії - це не свято, 26 квітня це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою питання : «Хто я? Для чого живу на цьому світі ? Як живу ? Чим можу допомогти іншим людям?»

Двадцять п'ять років тому , 26 квітня о першій годині 26 хвилин на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом сколихнула всю планету. Чорнобиль нагадав цілому світу, що в самому серці Європи живе великий народ. Світ спочатку почув слово "Чорнобиль", а потім таке незвичне - "Україна". А для багатовікової історії України - Чорнобиль став ще однією трагедією в хронології духовного фізичного знищення нації.

Звучить пісня «Чорнобильські дзвони» (Д. Ремська), на фоні пісні демонструються кадри з кінофільму «Чорнобиль»(ч. 1).

Виходить учениця в білому одязі з Біблією в руках, розкриває книгу і читає уривок.

Учениця. "...Третій Ангел просурмив і впала з неба велика зірка, що горіла,немов смолоскип. І впала на третину рік і на джерела вод . Ім’я цієї зірки – Полин. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому, що вони гіркими стали…."

Біблія. Новий завіт. Одкровення Святого Івана Богослова.          

 

  Виходять ведучі.

1  ведучий. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хв. 40 сек., коли всі спали безтурботним сном, над 4-м реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний, Гіркий. Печальний...

2  ведучий. 1986 рік - аварія на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського обігу частина території України під назвою"зона відчуження" - це сільськогосподарські землі, лісові масиви та водоймища . Зона відчуження - злочинна, мертва зона, яка охоплює 2712 кв.км . Для когось це можливо і "зона відчуження ", а для нас це Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край Батьківщини. Це наша зона Національної трагедії. Повернімося в той страшний квітень 1986 року...

Демонструється фрагмент фільму «Чорнобиль» (як сталася аварія)

Виходять ведучі.

На фоні розповіді - слайди.

1-й ведучий.  Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті  чорнобильська катастрофа.

Двадцять п'ять років пройшло з тих пір. 25 років Смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси. І 25 років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає, не на добро це, не на життя.

2-й ведучий. Горем і болем увійшов 20 років тому в наше життя Чорнобиль, що розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип'яті, кинуті школи,будинки, дитячі гойдалки, що застигли, колючий дріт зони. Спогади мимоволі переносять до подій 25-літньої давнини.

Звучить мелодія.

Демонструються слайди.

1-й ведучий. Весна 1986 року на Україні буяла первоцвітом садів. Оспівана у веснянках нашими предками, вона проходила по нашій рідній землі, як завжди,квітуча й ошатна. Час, коли сонце пригріває особливо ласкаво, провіщаючи швидкий прихід літа, і в повітрі пливуть терпкі пахощі, настояні на блакитному мареві квітучих садів. Пора надій і чекань. Час юності і любові.                                                                                     ,

2-й ведучий. Людина невіддільна від історії Землі, на якій жили її предки.
Предки наші оселилися на цій щедрій поліській землі, називаючи себе древлянами,жителями півночі, поліщуками. Любили свою землю, молилися Богу, чекали його Пришестя. І не думали, що до нього ця земля може стати землею відчуженості.
      1-й   ведучий.   Село Чорнобиль згадується в літописах уперше  наприкінці  XIXсторіччя. За Іпатіївським літописом, 1193 року князь Ростислав Рюрикович, готуючись до виправи на половців "вборзі в'їхав з ловів од города Чорнобиля..." Але поселення в цьому місці існували набагато раніше. У різні часи ці краї належали то України, то Польщі. Жителі Чорнобиля займалися рибальством, землеробством, тваринництвом.
       2-й ведучий. У 1970 році вирішено було біля Чорнобиля будувати атомну  -електростанцію імені Леніна. Це будівництво вирізнялося особливою ударною працею і достроковими пусками реакторів.                                                                                        |

1-й ведучий. «Ми живемо в атомній ері. Атомні електростанції є зручними і надійними в експлуатації», - писалося в газеті «Правда» від 25 червня.84року.                                                

  2-й ведучий. «Атомні електростанції — найчистіші, найбезпечніші з існуючих електростанцій. Іноді, правда, можна почути, що на АЕС може бути вибух... Це просто неможливо. Ядерне паливо на електростанціях, не може бути підірвано ніякими силами — ні земними, ні небесними... (З інтерв'ю з академіком Стириковичем).

Фрагмент фільму «Чорнобиль» (про будівництво і значення ЧАЕС).

Виходить  читець. Звучить «Ла—крімаза» Моцарта

Читець:

Є чорне золото, є чорний хліб,

 Є чорний лебідь і лебідка чорна,

Та найчорнішим серед них усіх

Є все - таки Чорнобиль!

Є чорна хмара й чорний-чорний дим, Година чорна і тюльпани чорні,

Та найчорнішим серед них усіх

 Є все-таки Чорнобиль!

Є чорна Африка і чорний крук,

Він чорно-чорно-чорний,

Та найчорнішим серед них усіх,

Є все - таки Чорнобиль!

2-й ведучий. Напередодні Першотравня 1986 р. трудові колективи країни беруть підвищені соціалістичні зобов'язання, рапортують про дострокове виконання планів 1 -го півріччя. Завершальний рік 11 -ї п'ятирічки був для Чорнобильської АЕС незвичним - бо тут діяли на повну потужність відразу всі енергоблоки. Подібного ще не було за всю історію експлуатації атомного велетня. Раніше щорічно, відповідно до графіка,хоча б один з енергоблоків зупинявся на плановий ремонт, але завдяки скороченим термінам ремонту, графіки вдалося об'єднати.

1-й ведучий. 26 квітня  1986 року...  Чорний день в історії України, день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка, як полин, слава.

Фрагмент фільму «Чорнобиль» (причини аваріїі, вибух, пожежники)

1  ведучий. В цю квітневу ніч, в хаосі пожежі вони і не думали про геройство .Ніколи було. Вони працювали. Вони рятували атомну станцію, рятували Прип"ять.Чорнобиль, Чернігів, Київ, усіх нас.

2  ведучий. Скільки імен є в списку жертв цієї катастрофи? А скільки імен ще поповнить його?

1  ведучий. І невже вислів "Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!", який ми тверде
закріпили за воєнними часами сорокових знову буде тривожити наші серця.
Ліквідатори - люди, котрі, хто по добрій чи по іншій волі, взяли участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

2  ведучий . Це люди різних національностей, віросповідань, професій, різного віку.

Біда їх об"єднала, і де б вони не народилися, в яких краях не проживали - в їх життєвому паспорті значиться прописка: ЧОРНОБИЛЕЦЬ.

1 ведучий. Сьогодні у нас в гостях люди, які рятували нас від «мирного атому», який вийшов з-під контролю.

2ведучий. Ми навіть не підозрюємо, що вони - ті, які живуть поруч з нами, - герої, що ризикували своїм життям і здоров'ям, аби ліквідувати наслідки чорнобильської аварії.

1     ведучий.У нас в гостях ліквідатори аварії

2     ведучий. Розкажіть, будь ласка, що вам довелося побачити і пережити у ті страшні дні.

Розповідь ліквідаторів. Вручення квітів учнями.

1  ведучий. Першими, хто намагався ліквідувати пожежу, не дозволити вогню перекинутися на інші енергоблоки і спричинити глобальну катастрофу, були пожежники. Одним з перших стали на двобій з вогнем ще зовсім молоді хлопці.(Начальнику караулу воєнізованої частини В1ІЧ-2 Володимиру Правику було 23роки).

2  Ведучий Але саме вони першими отримали смертельну дозу радіації, віддали свої життя, щоб врятувати життя мільйонів інших людей.

Слайди з коментарем про ліквідаторів аварії на ЧАЕС

Читець.

Звичайна ніч. Звичайне чергування.

Крізь темряву до ранку - лише крок.

Не знав ніхто, що то для них востаннє,

Що потім буде виклик, той дзвінок,

Той голос в трубці весь тремтів від жаху,

Щось про пожежу злякано кричав,

Що стався вибух, що немає даху,

І швидше їх приїхати благав.

Про радіацію ніхто не думав доти,

(Хоча для них не буде вороття!),

Така вже справа - рятувать життя.

... Вони тоді пожежу загасили,

Вогонь тоді здолати їх не зміг,

Та був ще ворог - і не стало сили,

Бо невидимець той їх переміг...

Це потім скажуть виміряти дозу

І лікарі промовлять вирок свій,

Та вже не буде юності і мрій...

А їм би літні ранки зустрічати,

Коли ще місяць поміж хмар не щез,

Радіти, сподіватись і кохати,

Та все взяла Чорнобильська АЕС.

... На цвинтарі живі, тендітні квіти,

Вони тут навіть взимку - увесь час...

Ще юні хлопці, учорашні діти,

Що врятували там мільйони "нас"...

Учитель. Давайте хвилиною мовчання вшануємо пам'ять тих, хто загинув і помер,рятуючи наші життя від смертоносного атому.

Хвилина мовчання.

Метроном.

1-й  ведучий. Чорнобиль  охопив  у  смертельних обіймах  786  населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської, Брянської,    Могилівської, Гомельської областей, що опинилися в зоні відчуженості,

2-й ведучий. Для нашого слуху слово «Чорнобиль» глибоке за змістом і значенням,«Чорний» «біль» ... Луна Чорнобиля з часом не стихає. Ще сотні років буде тягтися чорнобильський слід крізь життя як нині живучих, так ще і не народжених людей, доля яких тепер пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС, вони втрачають здоров'я, ламаються тисячі доль. Могутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль.

1  ведучий. Як грізне попередження була нам послана « Зірка Полин»: «Засурмив третій янгол, і велика зоря стала з неба, палаючи як смолоскип. І стала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі тій «Полин» і стала третина води, як полин, і багато людей повмирало з води, бо згірчила вода».

2  ведучий. Ця зоря застерігає нас: «Люди опам'ятайтеся, задумайтеся над усім ходом цивілізації. Куди ж йдемо? Зробімо висновок, поки ще не пізно!

Виходить четверо учнів з лампадками.

1. Коли б Він у вашому серці явивсь хоч на мить,

Би б з жахом вселенським за чола порожні вхопились,

2.          Утямивши врешті, куди у падінні скотились

З вершин, до яких Він підняти вас прагнув людьми.

3.      Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно моєму народу болить!

4.      Минуле, як рана болить, Бо все це - моє: Ні продать, ні купить.
І самому собі не прощатися.І очищатися.

Звучить пісня Т. Петриненко «Господи, помилуй нас» у виконанні Лени Дармограй і Влада Вознюка.